вівторок, 28 листопада 2017 р.

Батьківські побори у школах та садках: добровільно, примусово чи свідомо?


Добровільні пожертви, благодійна допомога, батьківські внески - як не назви, все це стосується грошей, які доводиться здавати батьками у освітні заклади, де навчаються їхні діти. Хтось свідомо виділяє власні кошти на закупівлю миючих засобів у дитячий садок, бо розуміє, якщо не придбає, власна дитина не матиме чим помити руки після прогулянки. Когось змушують скидатися на подарунок школі, бо випускний клас традиційно повинен залишити щось після себе для “альма-матер”. А комусь байдуже і він просто передає суму, яку скажуть, бо так треба і завжди було. Чи проводився колись моніторинг, скільки та куди йдуть батьківські побори? І чому батьки повинні фінансувати навчання своїх дітей, якщо освіта в Україні, відповідно до Закону, є безкоштовною?

 Міністерство освіти взялося за фінансову звітність
На початку листопада Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич зобов’язала усі школи та садочки оприлюднити власну фінансову звітність надходжень та витрат, незалежно, чи то державні кошти, чи благодійні внески батьків. Часу дали до 1 грудня. Ті, хто не виконає вимогу, понесуть відповідальність - керівники закладів можуть отримати догану.
“Прозора фінансова звітність, по-перше, допоможе нам оцінити, скільки реально коштів зараз українське суспільство вкладає у шкільну освіту і яку частку складає цей тіньовий бюджет освіти, а, по-друге, нарешті дати нашим батькам прозору картину того, на що витрачаються їхні кошти”, –  зазначила Лілія Гриневич.
 
Що про це думають шепетівські батьки?
Перше грудня вже зовсім скоро, але нас як жителів Шепетівки, більше цікавить чи оприлюднять свої фінансові звіти шепетівські освітні заклади.
Якою ж наразі є ситуація в місті, представники Громадської організації “Об’єднання ініціатив “Коло” спробували дізнатися шляхом власного опитування в мережі Інтернет. Анкетування провели у жовтні цього року. Участь взяли 158 батьків, чиї діти навчаються у школах та дитячих навчальних закладах Шепетівки. Результати є орієнтовними, проте отримані дані допомагають зрозуміти стан справ.

Розмір батьківських поборів у школах міста Шепетівки
Отож, згідно з відповідями опитаних, річні суми поборів в нашому місті коливаються від 300 грн до 1500 грн. Розмір залежить від освітнього закладу, який відвідує дитина: чи то школа, чи садочок. А також від того, у якому класі здобуває знання школяр. Чим старший клас, тим більші суми.
 Майже у 90% випадків гроші збирають батьківські комітети. Проте є й такі заклади, де цим питанням займається класний керівник, або ж навіть директор закладу.
На питання “Чи звітують перед батьками, на що витратили зібрані кошти?” майже 80% опитаних дали ствердну відповідь. 16% вказали, що не отримують звітів. Серед відповідей також залишали фрази “так, але дуже завуальовано”.
“Очень большие требования с родителей. Все, что не идет через банковскую карту, все непонятно кому уходит. Родители приводят в садик ребенка в ясельную группу, вкладывают деньги: покупают игрушки, ковры, химию, занавески, постель, канцелярию, меняют сантехнику, окна, перетягиваю диваны, где дети сидят. Ребенок выпускается и все в этой же группе начинается по-новому. Сами же няни и воспитательки работают на момент, чем меньше детей, тем лучше. Отношение отвратительное и не человечное: если ребенок плачет и не хочет кушать, никто его не мотивирует, няня говорит, не ори, а то сейчас рот скотчем заклею. Это можно услышать: войдя тихо, когда дети едят. Старшие могут рассказать, как после прогулки руки не моют. Няня сказала, надо экономить. Экономить что: мыло, которое родители купили, или воду? Есть много плохих неконтролируемых моментов, эту систему не победить. Называется - не нравится, не води. За кухню я вообще молчу... Простите за русский, не могу настроить на телефоне украинский.”
Цитата із коментарів анкетування (без правок)
  Куди ж переважно витрачають батьківські кошти? 70% респондентів вказали - ремонт освітніх закладів та, зокрема, кабінетів, у яких навчаються їхні діти. Близько 35% опитаних зазначили, що також здають гроші на закупівлю миючих засобів, меблів та оргтехніки. 44% зазначили, що регулярно скидаються на подарунки вчителям та директору. Поодинокими відповідями були: “благодійність, підтримка сиріт”, “оплата техпрацівниці за прибирання класного кабінету”, “закупівля однакових спортивних костюмів та футболок”, “відрядження дітей для участі у різних конкурсах”, “подарунки дітям на такі свята як 8 березня, 14 жовтня, Новий рік тощо”.
“Мені не подобається, коли кажуть, що навчання безкоштовне. Коли дитина піде до школи, де не буде комп'ютерів чи парт, їй буде важко навчатися. То кого ми обманюємо, коли називаємо її безкоштовною? Давайте скажемо чесно, навчання платне - коштує (000 грн) в рік. Або коли кажемо, що безкоштовна то гроші на ремонт, техніку, меблі виділяємо з бюджету (з наших з вами податків).“
Цитата із коментарів анкетування (без правок)
 Яке ставлення у батьків до збору власних коштів? 70% - негативне. Але чому змушенні платити, відповідають по-різному: 

Ставлення батьків шепетівських учнів до поборів у навчальних закладах
“В батьківських зборах є дві сторони: дійсні потреби, і батьки це розуміють, і забаганки, і тут батьками можуть маніпулювати.”
Цитата із коментарів анкетування (без правок)   
“Батьківські кошти не мають мати сталої суми - це має залежати від можливостей і доходу сім'ї. Крім того, кошти мають вноситись на благодійний рахунок, а не "з рук в руки". Мають бути пільги, якщо в одній школі навчаються двоє і більше дітей з сім'ї, а це практикується не у всіх школах.”
 Цитата із коментарів анкетування (без правок)
Окрім цього були й такі батьки, які вказали у своїй відповіді, що здавати кошти, то їхнє свідоме особисте рішення.
“Єдине, що необхідно, це чіткі правила для всіх та прозорість витрачання.” 
Цитата із коментарів анкетування (без правок)
 
“Не збирають гроші окремо на подарунки вчителям і т. д. Вони не вимагають і не просять. Я вважаю, що це не велика сума, якщо розбити помісячно. За ці кошти моя дитина може роздруковувати інформацію на кольоровому принтері і отримує подарунки на свята, залишається на косметичний ремонт, який батьки самі вирішують фінансувати.”
Цитата із коментарів анкетування (без правок)
 Натомість вже зараз частина міст України, такі як Хмельницький, Львів, Київ, Івано-Франківськ, Чернігів, Тернопіль, Черкаси, Кременчук, Володимир-Волинський, видали відповідні розпорядження та накази, якими категорично заборонили збір готівкових коштів представниками батьківських комітетів та працівниками навчальних закладів у школах та садках з метою запобігання корупції.
 
Де шукати звіти наших освітніх закладів?
Ми спробували віднайти, чи публікували раніше наші школи та садочки фінансові звіти про надходження і витрати на своїх офіційних сайтах. Хоча Інтернет-сторінки навчальних закладів надзвичайно не зручні і мають застарілу систему, все ж на кожному такі звіти існують, або щось дуже подібне до них. А вже у якому вигляді подаються дані і наскільки читабельними вони є для пересічного мешканця, який не є фінансовим спеціалістом, - це вже інші питання. Ознайомитися з оприлюдненими звітами можна в наведеному переліку нижче:
Школи міста
Дитячі садки
 Інноваційні підходи до прозорості та підзвітності освітніх установ
Проблема прозорості та відкритості наразі є дуже актуальною і освітні установи також не виняток. Саме тому в Україні вже з’явилися громадські активісти, які намагаються вирішити це питання. Зокрема, було розроблено онлайн-платформу EduPay (https://edupay.com.ua). Це сервіс для контролю і обслуговування освітніх платежів. Він допомагає збирати та надавати офіційну інформацію про фінансування відділів освіти з порталу відкритих даних Е-дата. А також дає можливість швидко та зручно сплачувати онлайн за будь-які навчальні заклади. Платформа дозволяє свідомим батькам та відповідальним навчальним установам контролювати спільнокошти через сервіс «Свідома благодійність». Підключитися до проекту може будь-який заклад та установа безкоштовно. Це не потребує технічних фахівців та, навіть, наявності власного сайту. Більше можна дізнатися на самому ресурсі.
 
Марина Ложкіна,
ГО “Об’єднання ініціатив “Коло”

Немає коментарів:

Дописати коментар